|
Міжнародний день рідної мови
За
пропозицією держав-членів ЮНЕСКО - Генеральна конференція
організації у листопаді 1999 року проголосила Міжнародний день
рідної мови, який уперше святкувався 21 лютого 2000 року у
штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі. Заснування Дня рідної мови має
велике значення. За оцінками фахівців із 6000 мов, які нині
існують, більшість знаходиться під загрозою зникнення у
найближче десятиріччя. Залучення уваги міжнародної спільноти до
цієї теми – важливий крок до визнання необхідності захисту
різноманіття культур.
В Україні це свято
існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції
української мови, сприяння вільному розвитку і використанню
російської, інших мов національних меншин України Президентом
України підписано розпорядження про відзначення Міжнародного дня
рідної мови.
Нормативна база з
питань реалізації мовної політики в Україні:
- Конституція
України(1996)
- Закон
Української РСР «Про мови в Українській РСР»(1989)
- Декларація
про державний суверенітет України (1990)
- Декларація
прав національностей України (1991)
- Закон
України «Про національні меншини в Україні»(1992)
- Закон
України «Про громадянство України»(2001)
- Закон
України «Про освіту»(1991)
- Закон
України «Про свободу совісті та релігійні організації» (1991)
- Закон
України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про
захист національних меншин»(1998)
- Закон
України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов
або мов меншин»(2003)
- Державна
програма розвитку і функціонування української мови»,
затверджена Постановою Кабінету Міністрів України № 1546 від
2.10. 2003
Реалізація чинного
законодавства з питань розвитку державної мови та мов
національних меншин України в області
Реалізація державної
політики України у питаннях мови полягає у забезпеченні
всебічного розвитку і функціонування української мови як
державної в усіх сферах життя на всій території України, а також
гарантування вільного розвитку, використання і захисту
російської та мов національних меншин України.
Національний склад
населення регіону є багатонаціональним. На території області
мешкають представники 111 національностей та народностей. Діють
70 громадських об’єднань національних меншин. Переважна
більшість- українці, чисельність яких становить 2048,7 тис.
осіб, або 70,7% від загальної кількості населення. Друга по
чисельності національність – росіяни. Їх кількість складає
25,6%, або 742,0 тис. осіб. Крім українців та росіян
найчисельнішими національностями є білоруси, євреї, вірмени,
азербайджанці, грузини.
Більшість
представників національних меншин проживають на території
області не одне покоління. Тому багато з них також рідною мовою
вважають не мову своєї національності, а російську або
українську.
Українська мова як
державна має правовий статус обов’язкового засобу спілкування
людей. Пріоритетом мовної політики в державі є утвердження і
розвиток української мови. Зв'язок мови і мислення має завжди
конкретно-історичний вияв для кожної нації. Тому державна мова
має бути об’єктом державної підтримки.
Обласною державної
адміністрацією проводиться робота щодо виконання постанови
Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року №1546 „Про
затвердження Державної програми розвитку і функціонування
української мови на 2004-2010 роки”.
На рівні управлінь
облдержадміністрації, райдержадміністрацій, виконкомів місцевих
рад розроблено заходи щодо розвитку і функціонування української
мови. Для координації роботи щодо реалізації мовної політики в
регіоні діє обласна координаційна рада з питань всебічного
розвитку і функціонування української мови.
В області приведено у
відповідність до освітніх запитів населення мережу
загальноосвітніх навчальних закладів щодо мови навчання.
Серед загальної
кількості дитячих дошкільних установ 517 здійснюють навчальний
процес українською мовою (45,6 тис. дітей, що становить 79,0%
від загальної кількості), двомовних дошкільних закладів – 62.
Всього українською мовою виховується 51,2 тис. дітей дошкільного
віку, що становить 88,8 % від загальної кількості дітей.
Забезпечено
функціонування 959 навчальних закладів (із урахуванням
спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з
вадами розумового і фізичного розвитку). Українською мовою
навчання здійснюється в 721 загальноосвітніх навчальних закладах
(75,1 % від загальної кількості) та в україномовних класах 102
двомовних шкіл. Всього українською мовою навчається 177,5 тис.
учнів (73,8 % від загальної кількості).
У 56
професійно-технічних навчальних закладах області із загальним
охопленням 18,6 тис. учнів державною мовою здійснюється
навчальний процес у 43 ПТНЗ (10,6 тис. учнів, що становить 56,9
%).
Для учнів
професійно-технічних навчальних закладів, які навчаються без
отримання повної загальної середньої освіти, робочими
навчальними планами передбачено вивчення предмета «Українське
ділове мовлення»
У 91 вищому
навчальному закладі І-ІV рівнів акредитації області навчається
150,9 тис. студентів денної форми навчання. З них українською
мовою навчаються 125,1 тис. чол., що становить 79% від загальної
кількості (2006-2007 н. р. - 78,1 %, 2007-2008 н. р. - 80,7%).
Протягом 2008 року на українську мову навчання переведено 45
вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акр., 23 – закладів ІІІ-ІV
рівнів акр. та 7 - приватної форми власності.
У травні 2008 року у
вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації державної та
приватної форм власності проведено моніторинг щодо мов
викладання нормативних навчальних дисциплін. Загальна кількість
нормативних навчальних дисциплін, що викладаються українською
мовою, вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації
становить 94,2%, у закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації – 90,8 %,
у закладах приватної форми власності – 63,7%.
Проблема якісного
володіння державною мовою працівників різних сфер вирішується за
допомогою постійнодіючих семінарів, курсів підвищення
кваліфікації.
Збільшується
кількість видань української навчальної книги. У вищих
навчальних закладах понад 75 % методичної літератури
(підручників, посібників тощо) видається українською мовою (2005
р.- 60 %, 2006 р. – 65%, 2007 р.- 70%).
У листопаді 2008 року
до Дня української писемності та мови
КЗ «Харківський обласний науково-методичний інститут
безперервної освіти» видано щорічний альманах дитячої
літературної творчості «Слобожанські перлини».
З метою сприяння
утвердженню державного статусу української мови, підвищення її
престижу серед учнів, молоді та виховання пошани до культури і
традицій українського народу в області щорічно проводяться
Міжнародний конкурс української мови ім. П. Яцика,
Всеукраїнський конкурс учнівської творчості, присвячений
Шевченківським дням, обласний конкурс ораторського мистецтва
тощо.
Вивчення
державної мови представниками національних меншин.
Державною програмою
розвитку і функціонування української мови передбачено створення
належних умов для вивчення української мови громадянами України
з числа національних меншин.
Головним
управлінням освіти і науки затверджені заходи галузевої Програми
поліпшення вивчення української мови у загальноосвітніх
навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин на
2008-2011 роки, якими передбачено поетапний перехід у
загальноосвітніх навчальних закладах викладання ряду предметів
(історії України, географії України, трудового навчання,
фізичної культури, захисту Вітчизни) українською мовою.
У 31 вищому
навчальному закладі ІІІ-ІV рівнів акредитації створені умови для
оволодіння державною мовою, підвищення кваліфікації викладачів.
У 20 ВНЗ працюють спеціалізовані курси українських фахівців
(математиків, економістів, технологів тощо). У 27 вищих
навчальних закладах створена постійно працююча група
консультантів з української мови.
Завдяки спільній
роботі Головного управління освіти і науки, ради ректорів
(директорів) вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації
зросла чисельність викладачів, які проводять заняття українською
мовою, на 5 %.
В області протягом
2008 р. проводились заходи, які сприяють вивченню державної мови
представниками різних етносів. Серед них: огляд-конкурс на
краще знання рідної та державної мов учнями загальноосвітніх
навчальних закладів з поглибленим вивченням мов національних
меншин, „уроки дружби” в недільних школах з дітьми різних
національностей.
Громадським
організаціям, які проводять культурологічні акції, спрямовані на
розвиток гармонійного поєднання української культури та культур
національних меншин, постійно надається організаційна та
методична допомога.
Так,
молодіжна організація ХОГО «Вірменська національна громада»
щороку проводить круглі столи, конференції, однією з умов
проведення яких є українська мова доповідей. У березні 2008 р.
за сприяння та участі Головного управління проведена конференція
„Україна-Вірменія: минуле, сьогодення, майбутнє”, у якій
доповідачами виступали студенти-вірмени з багатьох міст України
та студенти-українці з ХНУ ім. В. Н. Каразіна, у квітні - у
співпраці з Центральною науковою бібліотекою ХНУ ім. В.Н.
Каразіна– вечір пам’яті жертв геноциду вірменського народу в
Османській імперії.
Товариством
азербайджансько української дружби „Достлуг” постійно
проводяться вечори азербайджанської та української поезії, такі
як «Спільні мотиви у творчості Т.Г. Шевченка та Молла Панаха
Вагіфа», «Поетеси свого народу- Леся Українка та Хуршидбаду
Натаван». Поет Микола Мирошник, перекладач творів Самеда
Вургуна, був присутній у травні 2008 р. на відзначенні
організацією 100-річчя з дня народження цього азербайджанського
митця.
Харківське міське товариство греків „Геліос” здійснює видання
грецької літератури державною мовою, репринтних перекладів
давньогрецької літератури. У 2008 р. видано на румейському
діалекті грецької мови поему Лесі Українки „Лісова
пісня”.
Головним
управлінням у 2008 році проведено моніторинг потреби у вивченні
державної мови представниками громадських організацій
національних меншин, які співпрацюють з облдержадміністрацією у
складі Ради представників громадських організацій національних
меншин області (35 об'єднань).
У
більшості об'єднань є потреба у вивченні української мови.
Зокрема,
за інформацією представників азербайджанських товариств, 90% з
них проживають в Україні більше 30 років, діти навчаються
переважно у школах з українською мовою навчання. У разі
організації курсів на безоплатній основі будуть направлені на
навчання 25 осіб з числа дорослих.
Як
повідомили представники вірменського товариства, у недільній
школі навчається 120 дітей, вони всі володіють українською
мовою. Вивчення мови необхідно лише дорослим, а також тим, хто
недавно приїхав до України. На теперішній час є достатня
кількість бажаючих вивчати українську мову.
Керівником вірменської громади запропоновано сприяння у
виділенні приміщення для курсів української мови у Вірменському
культурному центрі, що будується.
З
інформації товариства греків „Геліос”: товариство налічує понад
500 етнічних греків. Всі вони є громадянами України, вивчали та
вивчають державну мову у загальноосвітніх школах та вищих
навчальних закладах. Серед членів товариства значна кількість
державних службовців, працівників освіти, в тому числі 15
докторів та кандидатів наук, 5 наукових співробітників, 3
заслужені діячі України тощо. У разі створення курсів
українського мовлення члени товариства готові взяти участь у їх
роботі.
Від
Харківського міського товариства корейської культури надійшла
інформація про те, що члени товариства, які працюють у різних
сферах, володіють українською мовою на достатньому рівні. На
запропоновані курси планують направити 7 членів товариства.
Харківське обласне товариство німців „Відергебурт”
запропонувало доповнити заняттями українською мовою розклад
недільних шкіл, тому що важко знайти додатковий час членам
товариств, більшість з яких працюють повний робочий день, а у
вихідний день відвідують недільну школу.
Ряд
керівників етнічних спільнот повідомили, що всі члени товариства
володіють українською мовою і потреби у вивченні немає:
російське, польське, обласна об’єднана єврейська громада.
Узагальнено питання щодо вивчення державної мови представниками
національних меншин на засіданні Ради представників громадських
організацій національних меншин 08.07.08 р.
Рішення Ради:
- підтримати
пропозицію обласної координаційної ради з питань всебічного
функціонування та розвитку української мови щодо організації
курсів українського мовлення для представників етнічних спільнот
області та сприяти наповненню груп слухачів;
- просити
обласну координаційну раду з питань всебічного функціонування та
розвитку української мови у плані заходів передбачити:
а)
зустрічі етнічних громад з діячами культури та мистецтва,
відвідання творчих вечорів українських поетів та
письменників;
б) направлення
дітей представників національних меншин у табори відпочинку та
оздоровлення центральних та західних областей України для
набуття мовної практики.
З метою виховання
любові і поваги до українського народу і мови навчальними
закладами області проводяться культпоходи до театрів
м.Харкова: українського драматичного театру ім. Т.Г Шевченка
(вистави «Собор», «Мина Мазало»), до театру юного глядача
(вистави «Лісова пісня», «За двома зайцями»), до театру музичної
комедії (вистава «Сватання на Гончарівці»), до Харківського
академічного театру опери та балету (вистава «Наталка
Полтавка»), організовуються екскурсії до Харківського
історичного музею, до Будинку народної творчості, під час яких
учні ознайомлюються з історією кобзарського мистецтва та
народними традиціями, краєзнавчі екскурсії до Сковородинівки,
Києва, Полтави, Опішні, Хортиці, етнографічно-культурного музею
в Пирогово.
На обласному
телебаченні у програмі «Ранковий максимум» щотижня виходить
рубрика «Говоримо українською».
Однак, на Харківщині
повною мірою не забезпечується належний розвиток державної мови
в усіх сферах суспільного життя. Наявна потреба в активізації
цілеспрямованої роботи над забезпеченням використання
української мови у засобах масової інформації, сфері культури,
освіти та науки, в інформаційних технологіях, рекламі тощо.
Вивчення ситуації свідчить, що існує проблема недостатнього
українськомовного словникового запасу дітей, юнацтва і дорослих,
видання україномовної літератури, поповнення фондів шкільних та
публічних бібліотек, театральних вистав та кіносеансів.
«Комплексною
програмою розвитку гуманітарної сфери області на 2009-2013 рр. у
розділі «Розвиток і функціонування української мови» ставляться
завдання підвищення ролі української мови у нашому регіоні.
Виконання Програми
дозволить забезпечити умови для розширення сфери вживання
державної мови, виховання любові та поваги до неї.
Пріоритетні цілі та
завдання:
· утвердження
української мови як державної;
· розширення
сфери вживання української мови в суспільному житті;
· створення
належних умов для вивчення української мови як українцями, так і
громадянами із числа національних меншин, які проживають на
території області;
· відпрацювання
єдиного модуля безперервності філологічної освіти, розроблення
нових педагогічних технологій з використанням комп'ютерних
програм;
· забезпечення
якісного володіння українською мовою керівниками навчальних
закладів, педагогічними працівниками тощо;
· сприяння
видавництву україномовної літератури для дітей та юнацтва;
Критерії
ефективності:
· повноцінне
функціонування державної мови в засобах масової інформації та
інших сферах життя суспільства;
· шанобливе
ставлення до української мови як україномовного населення, так і
представників національних меншин, які проживають на території
області;
· поліпшення
забезпечення навчально-методичною літературою навчальних
закладів різних типів;
· стимулювання
вивчення української мови всіма громадянами Харківщини різного
віку та соціального стану;
· створення
умов для забезпечення гармонізації мовних відносин, вільного
розвитку державної мови.
Забезпечення розвитку
російської мови Конституцією України виділено поміж інших мов
національних меншин. Адже більшість представників етнічних
спільнот мовою міжнаціонального спілкування обирають саме
російську. Це знаходить підтвердження і в нашій області, де
29,3% становлять національні меншини, з них 25,6% росіян. У м.
Харкові відсоток росіян ще більший – 34,25%. Згідно з останнім
переписом населення в Харківській області російську мову як
рідну визначили 44,3% жителів регіону.
З метою створення
умов для реалізації конституційних гарантій на вільне
використання російської мови, дотримання норм законів України
щодо забезпечення культурно-мовних прав громадян щодо реалізації
положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин в
області реалізується Програма розвитку і використання російської
мови в Харківській області на 2007 – 2012 роки.
З метою збереження
високого рівня українсько-російської толерантності у мовних
питаннях, міжнаціональної злагоди та порозуміння в суспільстві
у м. Харкові прийнята Програма розвитку і
функціонування російської мови і культури у м. Харкові на
2008-2012 роки
У 2008-2009
навчальному році в області функціонує 136 загальноосвітніх
навчальних закладів з російською мовою навчання, в яких
навчається 42337 дітей, що становить 17,6
% від загальної кількості учнів.
У м. Харкові
функціонує 180 загальноосвітніх навчальних закладів (181 в
2004-2005 рр.), з них у 88 (48 в 2004-2005 рр.) закладах
навчально-виховний процес здійснюється українською мовою, що
становить 48,8 % від загальної кількості, у 51(51 у 2004-2005
рр.) - російською мовою, що становить 28,3%, у 41 (82 у
2004-2005 рр.) - двома мовами (22,7 % від загальної кількості).
З 106,1 тис. учнів
міста (119,5 тис у 2004-2005 рр.) російською мовою навчається
45,1 тис. учнів (42,5 %) (у 2004-2005 рр. - 55,2 тис. учнів, що
становило 46,2%), українською мовою навчається 61 тис. учнів,
що становить 58 % (64,3 тис. учнів у 2004-2005 рр., що становило
53,8%).
В області приведена у
відповідність до потреб мережа загальноосвітніх навчальних
закладів щодо мови навчання.
У 2008 році в області
функціонувало 136 загальноосвітніх навчальних закладів з
російською мовою навчання та 106 – двомовних. Всього російською
мовою навчалося 62949 дітей, що становить 26,2 % від загальної
кількості учнів. У порівнянні з минулим навчальним роком
кількість учнів що вивчають російську мову зменшилась на 1,8%.
Факультативно
російську мову вивчають 10 263 учнів.
У жовтні-січні
2007/2008 навчального року проходила Всеукраїнська учнівська
олімпіада з літератури (інтегрованого курсу) для учнів 8-11
класів загальноосвітніх навчальних закладів з російською мовою
навчання.
У межах підготовки до
святкування Дня слов’янської писемності та культури у
лютому-березні 2008 року серед учнів 10-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів області проводився обласний
Конкурс знавців російської мови.
При проведенні
Всеукраїнського конкурсу «Учитель року - 2008» на першому
(районному, міському) та другому (обласному) турах до номінацій
«Початкові класи», «Біологія», «Історія», «Зарубіжна
література», «Фізична культура» було включено номінацію
«Російська мова та література».
Спільним рішенням
оргкомітету і журі другого (обласного) туру конкурсу "Учитель
року - 2008" переможцем в номінації "Російська мова та
література" визначено В.Борзенко, учителя Більшовицької гімназії
Первомайської районної державної адміністрації. Лауреатами
конкурсу у цій номінації стали учителі Лозівського,
Дергачівського, Зміївського та Балаклійського районів
Харківської області.
З метою залучення до
надбань кращих зразків російської культури та мистецтва слова, з
нагоди відзначення 209-ї річниці від Дня народження О.С.Пушкіна
6 червня 2008 року була проведена творча зустріч керівників
районних (міських) методичних об’єднань вчителів російської мови
і зарубіжної літератури, учнів-переможців літературних конкурсів
та олімпіад, педагогічних працівників загальноосвітніх
навчальних закладів Харківської області за участю Консульства
Російської Федерації, Російського національно-культурного
товариства, регіонального відділення суспільної педагогічної
організації «Русская школа».
У Харківському
національному університеті ім. В.Н. Каразіна та Харківському
національному педагогічному університеті ім. Г.С. Сковороди
здійснюється підготовка фахівців з російської мови та світової
літератури. У 2008-2009 н.р. на філологічному факультеті за
спеціальністю «Російська мова та світова література» у
Харківському національному педагогічному університеті ім. Г.С.
Сковороди навчається 204 студенти (161 студент – денної форми
навчання, 43 студенти – заочної форми навчання).
У Харківському
національному університеті ім. В.Н. Каразіна на філологічному
факультеті за спеціальністю «Мова та література» (російська) у
2008/2009 н. р. навчається 185 студентів (135 студентів денної
форми навчання, 50– заочної форми навчання).
У травні 2008 року на
базі Харківського державного технічного університету будівництва
та архітектури проведено Міжнародну науково-практичну
конференцію «Проблеми функціонування та викладання російської
мови в Україні».
З метою сприяння
підвищенню інтересу учнівської молоді до вивчення російської
мови, залучення до надбань російської культури, виховання в
учнів толерантності в умовах полікультурного суспільства,
виявлення та підтримки обдарованої учнівської та студентської
молоді з 15 по 19 грудня 2008 року в області пройшов Тиждень
російської мови і культури. У рамках Тижня були проведені:
- конкурс з
російської мови, культури, історії, присвячений 895-річчю
історико-літературної пам’ятки «Повесть временных лет» серед
учнів 9-11-х класів загальноосвітніх, інтернатних навчальних
закладів та ліцеїв при вищих навчальних закладах Харківської
області;
- міжнародна науково
– практична конференція «Литературное пространство – путь к
миру, единству и сотрудничеству между славянскими народами»;
- всеукраїнська
науково-практична конференція з питань викладання російської
мови та літератури, присвячена 205-річчю з дня народження
Ф.Тютчева;
- круглий стіл «Роль
литературы, искусства и гуманитарных наук в формировании
общеславянских ценностей в епоху глобализации»;
- 3-а міжнародна
науково-практична конференція, присвячена річниці Переяславської
Ради «Переяславская Рада, ее историческое значение и роль в
формировании Восточнославянской цивилизации».
В області російською
мовою виходять газети: «Время», «Новый день», «Харьковские
известия», «События», «Газета по-харьковски», «Вечерний
Харьков», «Телескоп», «Теленеделя», «Вечерние новости».
Слід зазначити, що на
Харківщині збережено високий рівень україно-російської
толерантності, здебільшого завдяки врівноваженій позиції
місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування,
які у своїй мовній політиці керуються існуючими в області
реаліями.
Позитивну роль у
збереженні міжнаціональної злагоди в регіоні відіграють
націонал-радикальні організації та їх вплив на ситуацію. Однак,
мають місце окремі обмеження щодо реалізації конституційних
гарантій громадян щодо поширеного використання російської мови.
Недостатньо
забезпечені бібліотеки навчально-методичною та художньою
літературою російською мовою. Потребує поліпшення якість надання
освітніх послуг російською мовою у закладах професійно-технічної
та вищої освіти.
Не забезпечуються
повною мірою права російськомовного населення при отриманні
послуг у медичній, юридичній та інших сферах суспільного
життя.
Виконання Комплексної
програми розвитку гуманітарної сфери області на 2009-2013 рр.
дозволить реалізувати конституційні гарантії громадян на вільне
використання російської мови в Харківській області.
Пріоритетні цілі та
завдання
· розширення
сфери вживання російської мови в суспільному житті;
· забезпечення
вільного вибору мови навчання і відповідне формування класів чи
навчальних груп;
· створення
належних умов для вивчення російської мови усіма громадянами,
які проживають на території області;
· створення
умов для вивчення рідної мови представниками національних меншин
в державних навчальних закладах або через національно-культурні
товариства;
· забезпечення
використання російської мови в діяльності органів місцевого
самоврядування, у медичній, юридичній сферах, на транспорті;
· забезпечення
науково-методичною та художньою літературою навчальних закладів
усіх типів та рівнів відповідно до культурно-мовних потреб
педагогічного персоналу та учнів;
· здійснення
культурних обмінів в рамках транскордонного співробітництва з
суб’єктами Російської Федерації;
· сприяння
поширенню інформації про діяльність російськомовних діячів
культури України та пропаганда їх культурної спадщини;
· сприяння
створенню і поширенню теле - і радіопрограм, які пропагують
кращі досягнення російської культури, знання щодо російської
історії і її видатних діячів.
Критерії ефективності
· забезпечення
реального дотримання конституційних гарантій громадян на вільне
використання російської мови в Харківській області;
· реалізація
культурно-мовних прав громадян відповідно до європейських
стандартів прав людини;
· підвищення
інтелектуального та культурного рівня мешканців Харківщини,
створення умов для збереження міжнаціональної злагоди та
порозуміння в суспільстві;
· забезпечення
позитивного іміджу Харківщини, підвищення авторитету та
інвестиційної привабливості регіону на загальнодержавному та
міжнародному рівнях;
· стимулювання
розвитку прикордонного співробітництва;
· залучення
широких верств населення до кращих зразків творчої спадщини
російськомовних діячів культури України;
· підвищення
інтелектуального та культурного рівнів мешканців Харківщини,
забезпечення умов для збереження міжнаціональної злагоди та
порозуміння в суспільстві.
В області
проводиться постійна робота щодо сприяння розвитку мов
національних меншин.
З кожним роком
збільшується кількість громадських національних організацій, які
співпрацюють з органами державної влади та місцевого
самоврядування, постійно зростає їх членство, рівень та
масштабність культурологічних заходів. Станом на 01.01.2009 року
в області зареєстровано 70 організацій національно-культурного
спрямування, 35 з них мають представників у складі Ради
представників громадських організацій національних меншин
області-дорадчого орану при голові облдержадміністрації.
Переважна їх кількість характеризується наявністю потенціалу для
відродження історії, мови, збереження самобутньої культури, але
забезпечення повноцінного функціонування недільних шкіл потребує
великих зусиль та підтримки.
Усього в області
працюють 13 недільних шкіл, у яких навчаються 586 дітей, з них:
3 – з вивченням
азербайджанської мови, в яких навчаються 190 учнів,
1 – з вивченням
новогрецької мови – 40 учнів,
1 – з вивченням
польської мови – 80 учнів,
1 – з вивченням
німецької мови – 46 учнів,
1 – з вивченням
караїмської мови – 6 учнів,
1 – з вивченням
татарської мови – 20 учнів,
2 – з вивченням
вірменської мови –120 учнів,
1 – з вивченням
грузинської мови – 34 учнів,
1 – з виченням
ромської мови – 60 учнів,
Недільні школи
створені при громадських організаціях національних меншин
області і фінансуються за їх рахунок. Їх відвідують не тільки
діти, а й дорослі, які проживають на території області не такий
тривалий термін і рідною вважають мову своєї національності,
відтак потребують задоволення права щодо її вивчення.
У 2003 році прийнято
Закон України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних
мов або мов меншин».
Відповідно до ст. 2
Закону, положення Хартії застосовуються до мов національних
меншин України: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької,
єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької,
польської, російської, румунської, словацької та угорської.
Головне управління з
питань внутрішньої політики, взаємодії з правоохоронними
органами, оборонної та мобілізаційної роботи
облдержадміністрації співпрацює з громадськими організаціями
національних меншин області, які розвивають із зазначених мов
національних меншин наступні: російську, білоруську, болгарську,
грецьку, єврейську, німецьку та польську.
Положення Хартії
виконуються в галузі освіти, адміністративних органів та
публічних послуг, засобів масової інформації, культурної
діяльності, економічного і соціального життя, транскордонних
обмінів тощо.
Польська мова
Загальноосвітніх
закладів з поглибленим вивченням польської мови в області
немає. Факультативно вивчається польська мова в 4
загальноосвітніх навчальних закладах, Загальна кількість учнів
–696 чол.
Як
дисципліну польську мову вивчають 91 чол. у Харківському
національному педагогічному інституті ім. Г.С. Сковороди – 61
чол. та Харківському гуманітарно-педагогічному інституті 30
чол., факультативно 50 чол. у педінституті ім. Г.С. Сковороди та
50 чол. у Харківському регіональному інституті державного
управління Національної Академії державного управління при
Президентові України.
У
Харківській області щосереди на Слобідському радіо спільно з
Харківським товариством польської культури польською,
українською та російською мовами проводиться передача „Голос
харківської полонії”, яка містить наступні рубрики: інформація
про діяльність товариства польської культури, знайомство з
видатними поляками історії та сьогодення, „радіоподорож” містами
Польщі, поетична та музична сторінки.
Польською
мовою виходить газета, яку видає Харківське товариство
польської культури
– “Полонія Харкова”.
У Будинку Полонії
Харківського товариства польської культури працюють молодіжні,
хорова, літературна, танцювальна, музична секції, проходять
зустрічі польської інтелігенції, літературно-музичні вечори.
Центральна наукова
бібліотека Харківського Національного університету ім. В.Н.
Каразіна у своїх запасниках має унікальні фонди, у тому числі,
мовами національних меншин, у тому числі, 200 примірників книг
XVI-XVII сторіччя польською мовою. До активного фонду бібліотеки
та електронного каталогу за останні 10 років внесено польською
мовою – 22 тис. примірників.
Німецька мова
У Харківській
області в 354 загальноосвітніх закладах німецьку мову як
предмет вивчають 34 тис. 592 учні, у тому числі, 245 закладів у
сільській місцевості (15 тис. 775 учнів).
В області також 6
загальноосвітніх закладів з поглибленим вивченням німецької
мови, які охоплюють 1329 учнів, у тому числі у м. Харкові 3
таких заклади: Лінгвістична гімназія № 23, гімназія № 40 та
школа з поглибленим вивченням німецької мови № 134.
Факультативно в
загальноосвітніх закладах області вивчають німецьку мову 826
учнів загальноосвітніх шкіл.
У 11 вищих
навчальних закладах області німецьку мову як дисципліну
вивчають 11 2320 осіб.
Німецьку мову
факультативно вивчають у 23 вищих навчальних закладах 3956 осіб.
При Харківському
обласному товаристві німців „Відергебурт” працює німецька
недільна школа, в якій вивчають німецьку мову 58 учнів.
Центральна наукова бібліотека Харківського Національного
університету ім. В.Н. Каразіна у своїх запасниках має унікальні
німецькі видання. До активного фонду бібліотеки та електронного
каталогу за останні 10 років внесено німецькою мовою – 34 500
примірників.
Єврейська мова
У Харківській
області у 2 загальноосвітніх навчальних закладах єврейською
мовою (іврит) навчаються 430 учнів - в спеціалізованій
загальноосвітній школі з поглибленим вивченням єврейської мови
та культури №170 – 250 та приватному ліцеї „Шаалавім” для дітей
єврейської національності – 170.
Іврит як
дисципліна вивчається у Харківському національному педагогічному
університеті ім. Г. С. Сковороди -35 студентів. Також іврит та
ідиш вивчається як дисципліна у м. Харкові на факультеті
„Іудаїки” у Східноукраїнському філіалі Міжнародного Соломонового
університету, який має державну акредитацію 3 –го рівня і є
єдиним вищим навчальним закладом України, повністю акредитованим
Ієрусалимським університетом. В університеті навчається 180
студентів.
Факультативно вивчають єврейську мову (іврит) в Ізраїльському
культурно-інформаційному центрі в Харкові при Посольстві Держави
Ізраїль в Україні, Народному університеті єврейської культури у
Східній Україні (Харків) та Харківському філіалі Всесвітнього
Єврейського Агентства „Сохнут”.
На обласному
державному телебаченні виходить єврейська передача „Мишпуха”
українською мовою. На каналі Р1 вийшло в ефір кілька передач на
івриті з перекладом.
Ряд газет, які
відображають життя єврейської діаспори області, виходять
російською мовою: „Шалом”, „Дайджест Е”, альманах „Истоки”.
До активного фонду
Центральної наукової бібліотеки Харківського Національного
університету ім. В.Н. Каразіна та електронного каталогу за
останні 10 років внесено єврейською мовою – 250 тис.
примірників.
Білоруська,
болгарська, грецька мови
Представники
білоруської, болгарської, грецької національних меншини не
виявляли бажання щодо створення загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням відповідними мовами.
При Харківському
міському товаристві греків «Геліос» працює недільна школа з
вивчення новогрецької мови.
Білоруські
національно-культурні товариства (3), Харківське міське
товариство болгарської культури імені Маріна Дрінова та
Харківське міське товариство греків „Геліос” проводять роботу у
своїх товариствах щодо збереження духовних і культурних надбань
своїх народів, традицій, декоративно-прикладного мистецтва. На
своїх заходах користуються в тому числі рідною мовою.
Центральна наукова
бібліотека Харківського Національного університету ім. В.Н.
Каразіна у своїх запасниках має 17 грецьких рукописів, До
активного фонду бібліотеки та електронного каталогу за останні
10 років внесено грецькою мовою 20 тис. книг.
Положення
Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії
регіональних мов або
мов меншин» щодо зазначених мов у сфері судової влади в області
не застосовуються, оскільки не виникає потреби.
Особам, з
числа національних меншин, якщо вони не володіють
державною мовою,
забезпечується право вибору мови судочинства (в
основному
пріоритетний вибір залишається за російською
мовою)
і
можливість користуватися послугами
перекладача у порядку, встановленому
кримінально-процесуальним законодавством України.
Відповідно під час стосунків з місцевими органами виконавчої
влади
представники
зазначених етнічних меншин (крім росіян) рідною мовою не
користуються.
Щодо
використання мов національних меншин в економічному житті
області, слід
зазначити, що у внутрішніх правилах підприємств та
приватних документах відсутні будь-які положення, що
виключають або обмежують використання мов національних меншин,
але через відсутність
потреби (крім
російської)не використовуються.
У сфері культурного
життя обласна державна адміністрація сприяє проведенню заходів,
спрямованих на гармонійне поєднання культур української нації
та національних меншин України, на поглиблення взаєморозуміння
між усіма мешканцями області незалежно від їх етнічної,
культурної та мовної належності. На всіх цих заходах
представники національних меншин мають змогу презентувати свою
рідну мову.
Прикладом такого
заходу є загальнообласний етнічно-мистецький фестиваль
«Печенізьке поле», який традиційно проходить у липні на березі
Печенізького водосховища. У 2008 році цей фестиваль відбувся
всьоме. В його рамках традиційно проводиться концерт «Коло
друзів», у якому беруть участь більшість національно-культурних
товариств. З 2004 року проводиться міський фестиваль
національних культур «Харків - наш дім».
Найбільш помітними
подіями у культурному житті області є проведення Днів культур-
німецької, польської, вірменської, грецької, грузинської,
фестивалі народної творчості, олімпіади з рідної мови.
Для здійснення
заходів з реалізації Європейської хартії регіональних мов або
мов меншин» Державним комітетом України у справах
національностей та релігій з державного бюджету у 2007-2008
роках було профінансовано ряд пріоритетних заходів, що
проводяться національно-культурними товариствами Харківської
області:
- Російським
національно-культурним товариством Харківської області
- ІІ і ІІІ
регіональний форум «Російська мова поза Росією: проблеми
використання, викладання і вивчення в Україні»
- VI
регіональний фестиваль російської народної творчості
Слобідського краю «Таліца»
- Харківським
міським товариство греків «Геліос
- Видання
твору Лесі Українки «Лісова пісня» грецькою мовою
- Харківською
обласною громадською організацією «Вірменська національна
громада»
- Проведення
Днів вірменської культури
- Харківським
міським товариством ромів «Фонд Ловарі»
- Підготовка
та видання російсько-ромського розмовника «Ловарський діалект»
- Харківським
обласним культурним центром «Аме Рома»-
- III і IV
Всеукраїнський фестиваль дитячої та юнацької творчості ромів
«Слобожанська підкова
- Харківським
міським товариством корейської культури
-
Всеукраїнський форум корейської молоді
До Комплексної
програми розвитку гуманітарної сфери області на 2009-2013 роки
включено розділ «Підтримка діяльності та розвиток культур
національних меншин» , виконання заходів якого сприятиме
реалізації положень чинного законодавства щодо забезпечення прав
національних меншин в сфері мовної політики, сприяти
кардинальному поліпшенню етнополітичної ситуації в регіоні.
Пріоритетні цілі та
завдання
-
створення умов
для відродження, розвитку та збереження етнокультурної
самобутності представників національних меншин;
-
забезпечення
задоволення права національних меншин на вивчення рідної
мови в навчальних закладах або через національно-культурні
товариства, недільні школи;
-
підтримка випуску
громадськими організаціями друкованих видань, в тому числі
мовами національних меншин;
-
створення умов
для розвитку аматорських та професійних творчих колективів
національних меншин, які зберігають та розвивають
національну мову та культуру;
-
підтримка випуску
громадськими організаціями друкованих видань, в тому числі
мовами національних меншин;
-
забезпечення
дотримання загальновизнаних норм людської етики, гуманізму,
демократичності, поваги до етнічних спільнот у сфері
висвітлення міжнаціональних відносин;
Критерії ефективності
-
підвищення
координуючої ролі органів виконавчої влади та місцевого
самоврядування у практичній реалізації прав національних
меншин на території області;
-
досягнення
позитивних зрушень у розвитку міжнаціональної взаємодії між
представниками різних національностей шляхом участі у
спільно проведених заходах;
-
налагодження
співпраці недільних шкіл, національно - культурних товариств
із навчальними закладами області щодо виховання в учнів та
студентів толерантного відношення до представників різних
національностей-жителів регіону;
-
підвищення рівня
проведення днів національних культур, оглядів, концертів,
виставок творів майстрів образотворчого та
декоративно-прикладного мистецтв, літературних вечорів,
народних свят, вистав аматорських та професійних колективі
національних меншин;
-
надання
підтримки друкованим засобам масової інформації громадських
організацій національних меншин, які сприяють розвитку
міжнаціонального взаєморозуміння.
Щорічно в
області проходять заходи по відзначенню 21 лютого Міжнародного
дня рідної мови.
Слід
зазначити, що День української писемності та мови відзначається
в Україні 9 листопада. Разом з тим, Міжнародному дню рідної мови
також приділяється належна увага, проведення якого в часі
співпадає з Всеукраїнським конкурсом учнівської творчості,
присвяченим Шевченківським дням.
У зв'язку з
відзначенням Міжнародного Дня рідної мови у цьому році, у
період з 17 по 21 лютого в прямому ефірі в прес-центрі „Майдан
Свободи” та програмі «Лабіринт» обласного телебачення
передбачено проведення тематичних круглих столів за участю
науковців та представників обласних громадських організацій.
Крім цього,
заплановано проведення таких заходів:
У Харківській обласній універсальній науковій бібліотеці:
-
літературна година "Доля мови - доля
народу ";
- книжкова виставка «Ти рідна мова, скарб від бога»
В обласній бібліотеці для юнацтва:
- засідання лекторію «Слово рідне, мова рідна»;
- свято рідної мови "О, слово рідне, українське слово!"
У Харківській обласній бібліотеці для дітей:
- книжкова виставка «Рідна мова, мов гірська вода»;
- конкурс «Рідним словом я горджуся, ним говорю і
пишу».
В недільних школах національних меншин з нагоди Міжнародного Дня
рідної
мови щорічно проходять відкриті, тематичні уроки, зустрічі з
учнями загальноосвітніх шкіл області, «уроки дружби» тощо.
|
