20 липня –  ДЕНЬ ОНОВЛЕННЯ  ІКОНИ  СПАСА  НЕРУКОТВОРНОГО

20 липня для православних віруючих Зміївщини і всіх православних християн велике свято. Цього дня дванадцять років тому у Свято-Борисо-Глібському жіночому монастирі, що в с.Водяне, Господь показав свою присутність, оновившись у лиці ікони Спаса Нерукотворного. У віддяку Богові за Його велику милість до нашого народу, Священний Синод Української Православної Церкви 28 жовтня 1997 року ухвалив рішення, згідно якого оновлену ікону Спаса Нерукотворного вважати чудодійною і святкувати цю подію 20 липня.

          20 липня 1997 року в Свято-Борисо-Глібському жіночому монастирі в с.Водяне під час Божественної літургії, що служив ігумен Севастіан (Щербаков), відбулося чудесне оновлення ікони Нерукотворного образу Спасителя, яка датується 18 століттям. Цю святиню монастирю передала мешканка с.Красна Поляна Олександра Проскуріна, якій ікона дісталась від батьків. За її словами, під час Великої Вітчизняної війни по селу проходила лінія фронту, тому вона опустила всі ікони в льох будинку з іншими речами, а сама, рятуючи своє життя, подалася в с.Мохнач. Після повернення до рідного села вона застала від свого будинку лише руїни; всі речі і ікони в льосі постраждали, залишилась лише купа попелу, і дивно, що в цьому попелі  ікона Спаса Нерукотворного виявилась непошкодженою. Від пожежі і несприятливих умов ікона потемніла й у такому вигляді перебувала у власниці. 9 січня О.Проскуріна передала свою улюблену святиню в Свято-Борисо-Глібський храм.

20 липня при здійсненні Божественної літургії, під час читання Святого Євангелія  парафіянки храму – Ксенія Каноннікова, Ірина Малько й інші – побачили сяйво яскравого золотавого світла у вигляді спалаху й відчули як би рух повітряної хвилі з тихим шелестом. Відбулося це миттєво й було явно відчутне. Душі їх при цьому явищі наповнилися глибоким миром, побожним страхом і вони вирішили сповідатися.

Відновлення Святої ікони вперше побачили під час співу Херувимської пісні паламар Андрій Пестунів і дев`ятирічний отрок Микола Забродський. За їхніми словами, ікона Спаса Нерукотворного блищала яскравим, золотавим світінням, після чого проступили раніше нерозрізнені написи, а з боків, у дзеркалах, стали видні лики Архістратига Михайла й Архангела Рафаїла. Від ікони почали поширюватися пахощі, що наповнювали храм протягом п’яти днів.

З того чудесного дня про диво стало відомо не лише на Зміївщині, але й далеко за її межами, а ікону Спаса Нерукотворного стали вважати чудодійною. Адже це один з чотирьох подібних випадків зафіксованих у православному світі за дві тисячі років, починаючи від Різдва Христового. Тому до Свято-Борисо-Глібського монастиря з`їжджаються парафіяни з усієї України, і, навіть, зарубіжжя, щоб приклонитися до цієї Слобожанської святині і отримати Боже благословення і Божественне зцілення.

Традиційно 20 липня у Свято-Борисо-Глібському монастирі на честь чудодійного оновлення ікони архієпископ Ізюмський вікарій Харківської єпархії Онуфрій служить Божественну літургію.