Релігійні свята у червні

 7 червня 2009 року віруючі християни східного обряду (православні, греко-католики) та більшість протестантів відзначатимуть Трійцю (П'ятидесятницю). Свято відзначається на 50-й день після Пасхи. Зміст Трійці складає новозавітна історія про сошествіє Святого Духа на апостолів на 50-й день після воскресіння Христова, внаслідок чого вони заговорили різними мовами. В богослов'ї це трактується як вказівка Христа нести звістку про християнство всім народам. В християнстві свято склалося в ІV ст. Воно запозичило багато елементів з іудейської п'ятидесятниці та увібрало в себе звичаї та обряди народних свят тих країн, де утверджувалося разом з християнством. На Русі Трійця злилася з язичницьким святом Семіком, яке ушановувало духів рослинності.Святкування співпадало із завершенням важливого сільськогосподарського циклу. Обрядова складова свята містила поминання померлих, прикрашення помешкань зеленню.

Перший день П'ятидесятниці називають Днем Пресвятої Трійці, другий – Днем Святого Духу. Удавньому Заповіті П'ятидесятниця була пам'яттю про дарування Богом Мойсею Закону – десяти заповідей на горі Синай. У Новому Заповіті Трійця стала святом дарування нового Закону, зішестям Святого Духу на учнів Христових.

П'ятидесятниця стала днем народження церкви. У цей день завершилося діло спасіння, тому 50-й день став початком нової ери.

На Трійцю храми, молитовні будинки, помешкання віруючих прикрашаються травами, квітами, зеленню, фарбують яйця, як на Пасху.

У Харківській області діють 18 Троїцьких релігійних громад Української Православної Церкви, 1 – Української Православної Церкви Київського Патріархату, 1 – Вірмено-католицька релігійна громада та 10 релігійних громад християн віри євангельської-п'ятидесятників.

У Зміївському районі діють одна Свято-Троїцька релігійна громада Української Православної Церкви у м.Змієві,  чотири релігійні громади християн віри євангельської – п’ятидесятників: дві з них   в  м.Змієві,  по одній в  с.Чемужівка та смт.Комсомольське.  

Для християн віри євангельської-п'ятидесятників свято Трійці є головним святом.

Для Троїцьких храмів Трійця є храмовим святом.

15 червня у православних розпочинається Петрів піст, який триватиме 27 днів до 11 липня (до свята Первоверховних апосолів Петра і Павла).

 24 червня релігійні громади Рідної Православної Віри, язичники відзначатимуть Свято літнього сонцестояння – Купала (бог родючості у слов'ян). Іванова ніч святкується як найкоротша ніч у році. На Івана Купала палять багаття, водять навколо них хороводи, стрибають через вогонь, купаються оголеними, ворожать на долю. Чарівними в цю ніч стають навіть трави. Найвідоміша легенда Іванової ночі – про квітку папороті, яка зацвітає раз у році на кілька митей. Той, хто її знайде й зірве – побачить всі скарби, зариті в землі.

 У християнській традиції Іван Купала сполучився із днем Іоанна Хрестителя, тому що обидва свята пов'язані з обмиванням і очищенням.

Один з найвідоміших звичаїв цього дня – обливання водою.

 24 червня православні віруючі святкуватимуть Різдво Іоанна Предтечі (Хрестителя).

Свято встановлене на згадку про події, пов'язані з народженням Іоанна Хрестителя, які описані в Євангелії від Луки.

За вченням іудаїзму перед приходом Месії повинен явитись його попередник – предтеча, яким у відповідності з пророцтвом Малахії вважається пророк Ілія.

В християнстві вчення про провісника Месії – Ісуса Христа – пов'язане з образом пророка Іоанна Хрестителя, який відновив і продовжив служіння Ілії. Як оповідає Євангеліє, сам Ісус назвав Іоанна "Ілля він, що має прийти".

Коли Іоанну виповнилось тридцять років, він почав проповідувати в Іудейській пустелі, а далі в околицях ріки Іордан. Він суворо викривав пороки суспільства і закликав до покаяння, сповіщаючи про швидке пришестя Месії. Його зовнішній вигляд також відповідав описам вигляду Ілії: він носив одяг з верблюжого волосу, підперезаний шкіряним ременем, а їжею йому служила сарана і дикий мед.

Проповідь Іоанна була настільки сильною, що скоро навколо нього стали збиратись учні, які заснували общину його послідовників – кумранитів. Зовнішнім знаком покаяння і духовного оновлення Іоанн вибрав хрещення – омиття у воді і занурення у неї (звідси й ім'я – Хреститель).

Прийняти хрещення прийшов і Ісус, про чесноти якого як Месії сповіщав у своїй проповіді Іоанн. Тим самим Іоанн Хреститель проклав шлях служінню і вченню Ісуса Христа.